Біла кицька Фрея з України знайшла родину у Швейцарії
Розповідає Анжела Цапенко, віцепрезидентка асоціації. Щойно ми розповіли, що допомагаємо вивозити тварин, нам написала величезна кількість людей, які хотіли забрати улюбленця з України. Але знайти родину, яка справді готова жити з твариною, дуже непросто.
Спершу — знайти правильну родину
Це велика відповідальність: треба зрозуміти, наскільки серйозно люди ставляться до рішення, чи буде тварині комфортно і чи справді на неї чекають. Нам написала Тетяна, теж з України. Ми довго листувалися й телефонували, питали, чому вона хоче взяти тварину саме з України, адже й тут багатьом потрібен дім.
Ми надіслали Тетяні кілька притулків, і вона обрала білу кицьку Фрею. Її принциповим рішенням було взяти дорослу кішку, а не кошеня: малят розбирають швидше. «Ми готові взяти дорослу кицьку, навіть якщо вона хворіє», — сказала Тетяна. Дякуємо їй за це.
Як Фрея жила в Україні
Ось її «дім» до переїзду: картонна коробка під плівкою в кущах, старе покривало й корм у пластикових лотках. Поруч — інші коти, яким теж потрібен дім.

Дара і документи
У пошуку нам допомогла Дара — дівчина, яка власними силами збирає тварин, годує їх і дбає про них. Її підопічні готові до виїзду: коштом Дари щеплені, чиповані й повністю підготовлені, включно з пакетом документів. Ми оплатили документи й перевезення.
Довга дорога додому
Шлях був важким і довгим: постійний зв’язок між усіма учасниками, складнощі з перевезенням і перетином кордонів. Тим часом Тетяна вже купила фонтанчик, лежанки, іграшки й корм.

У неділю Фрея нарешті приїхала. Тетяна знімала відео й надсилала фото: Фрея їсть, ходить шафками, освоюється в новому домі.

З’єднати два люблячі серця — кицьки й людини — неймовірне щастя. Ми продовжуємо допомагати.